Як відомо, все нове - це добре забуте старе. Це вираження найкраще підходить до теми сьогоднішньої статті. Популярність чаю із збору трав, фруктів і квітів все більше зростає, і справа не тільки в моді. Дуже часто ті, хто всерйоз піклується про своє здоров'я, відмовляються від традиційного чаю та кави і переходять на трав'яні чаї. Мотивація проста: в "звичайному" чаю великий зміст кофеїну і таніну - речовин, що збуджують нервову систему. Крім того, мало хто виконує розпорядження чайних майстрів і заварює чайні листочки правильно - на жаль, заварка, що простояла 2-3 дні, зовсім не рідкість на наших кухнях, а такий чай смачним і корисним ніяк назвати не можна. Та й дітям чай можна давати тільки після 2-3 років.

Інша справа старі добрі трав'яні чаї. Саме їх пили наші предки ще якихось 500 років тому, до того як справжній чай з'явився в нашій країні. Строго кажучи, чаєм настій або відвар трав, коріння або квітів називати не годиться, адже він приготовлений не з листочків чайного куща. Але ми не будемо аж надто прискіпливі.

Трав'яні чаї бувають найрізноманітніші: вітамінні, лікувальні, охолоджуючі або, навпаки, зігріваючі, ароматні і не дуже, але в будь-якому випадку всі вони корисні. І найголовніше - ви самі можете зібрати і скласти свій неповторний чай, потрібно тільки знати кілька важливих правил. Вирушаючи за потрібною травичкою, пам'ятайте, що природа дуже ранима - не виривайте все підряд, залишайте на місці збору частину трави для її відновлення. При зборі листя (суниця, малина, костяниця, ожина) зрізайте лише кілька листочків з гілки, причому збирати їх потрібно коли вони повністю розгорнулися. Збираючи квітучі рослини, такі як м'ята, звіробій, чебрець, материнка, завжди залишайте деякі рослини з квітами для дозрівання насіння. Квітки жасмину, шипшини, липи слід збирати тільки тоді, коли вони повністю  розпустилися. Ягоди і плоди збирайте повністю дозрілими. Кращий час збору сировини - початок цвітіння або повне цвітіння рослини. Збирати траву потрібно в суху погоду, відразу після того як зійшла роса.

Сушка трав - це теж наука. Зібрані трави сушать у затіненому приміщенні (під навісом, на горищі або в добре провітрюваній кімнаті), до повного висихання. Ні в якому разі не допускайте загнивання трави. Почорнілу траву вживати не можна!

• Трави, що містять ефірні масла (душиця, аїр, чебрець і т.д.) слід сушити повільно, при температурі 30-35º С. Це потрібно для того, щоб ефірне масло не випарувалося.
• Трави, що містять глюкозиди (пижм, м'ята, горицвіт, звіробій, мати-й-мачуха) сушаться в сушарці при температурі 50-60º С.
• Плоди (шипшина, чорна смородина, барбарис, горобина), містять багато вітаміну С, сушать їх у сушарці при температурі 80-90º С.

Зберігати готову сировину потрібно в паперових або полотняних мішках, далеко від продуктів які сильно пахнуть, бажано кожен вид окремо. Пахучі трави можна зберігати у скляних або керамічних банках з щільно прилеглими кришками. На кожному мішечку або банці потрібно обов'язково прикріпити етикетку з назвою трави і часом збору. Термін зберігання листя, квіток і трав - 1-2 роки, плодів і ягід - 3-4 роки, кори і кореневищ - 2-3 роки.